- проміскуїтет
- —————————————————————————————проміскуїте́тіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
проміскуїтет — у, ч. Стадія нічим не обмежених статевих зносин у первісному суспільстві перед виникненням будь яких норм шлюбу і форм сім ї. || Про безладні статеві стосунки, що зв язують групу людей … Український тлумачний словник
гетеризм — у, ч. Імовірна найдавніша форма шлюбу; проміскуїтет, груповий шлюб … Український тлумачний словник
чорний — а, е. 1) Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір я такого кольору. || нар. поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чо/рне, ного, с., розм. Одяг, плаття такого … Український тлумачний словник